Кір – це інфекційна хвороба, збудником якої є вірус. Найчастіше кором хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки та школи. Дорослі та підлітки, яким не робили вакцинацію також можуть захворіти. Вірус кору дуже легкий і може розноситися потоком повітря, тому заразитися можна, перебуваючи в одному приміщенні з хворим. Але вірус швидко гине у зовнішньому середовищі і не передається через побутові предмети (постіль, одяг) та третіх осіб, які контактували з інфікованими. Кором хворіють тільки люди, і зараження відбувається тільки від людини до людини.

ПАМ’ЯТКА

Що варто знати про захворювання на кір

Кір — це висококонтагіозне гостре вірусне захворювання. Хворіють на нього нещеплені діти, які часто перебувають в організованих дитячих колективах, зокрема, відвідують школи та дитсадки. Крім того, до кору вразливі підлітки й дорослі, котрі раніше не хворіли на цю недугу і не отримали вакцини проти неї. Вони є надзвичайно сприйнятливими до вірусу кору і у разі інфікування хвороба перебігає важче.

Джерело інфекції – хвора на кір людина. При цьому заразною вона є з моменту появи перших ознак хвороби і аж до п’ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться.

Вірус передається повітряно-краплинним шляхом. Він потрапляє до здорового організму через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів від хворої на кір людини, яка поширює його при диханні, розмові, чханні та кашлі.

Кір надзвичайно заразний. Його легка передача від людини до людини зумовлена летючістю збудника. Вірус кору легко потрапляє у сусідні з хворою людиною приміщення завдяки потоку повітря. Він може проникати через замкові та інші щілини у дверях, вікнах, вентиляційну систему будинку тощо. Відтак інфікуватись кором можна навіть просто перебуваючи із хворим в одному будинку і не контактуючи з ним.

Сприйнятливість людини до кору дуже висока. Це одна з найбільш контагіозних інфекцій. Практично всі діти і дорослі, які не хворіли на кір і не щеплені проти нього, контактуючи з носієм інфекції, захворюють. Оскільки контагіозність вірусу складає майже 100%, приміром, у робочому чи навчальному колективі від одного хворого протягом дня кором заразяться усі, хто не має імунітету проти цього захворювання.

Проте слід пам’ятати, що вірус нестійкий до зовнішнього середовища, зокрема сонячного проміння. Потрапивши у довкілля, він швидко гине. Для того, аби запобігти «міграції» вірусу будинком і знизити ризик інфікування його мешканців, достатньо регулярно провітрювати усе приміщення. Насамперед це варто робити у кімнаті, де перебуває хворий.

Симптоми кору

Перші симптоми захворювання на кір схожі на серйозну простуду – висока температура тіла, нежить, чхання, запалення горла, настирливий сухий кашель. Хворий може відчувати сильну втому та слабкість. Відбувається почервоніння очей, набряклість повік, сльозотеча, боязнь світла. Хворий має «заплаканий» вигляд.

Крім того, може спостерігатись діарея та бути збільшеними лімфовузли. Одночасно або через 1-2 дні на слизовій оболонці м’якого та твердого піднебінь з’являються червоні плями неправильної форми. У цей період інфікована людина є найбільш заразною.

Характерне для кору висипання на тілі, як правило, з’являється аж на 3-5 добу від початку нездужання. Напередодні появи висипу початкові симптоми можуть дещо послабшати, однак після цього температура тіла знову підвищується до 38-39 °C, посилюється інтоксикація та катаральні явища з боку дихальних шляхів та очей.

Поява висипу при корі має свої особливості, що дозволяє розпізнати хворобу. Висип червоного кольору плямисто-папульозний, сильно виражений, місцями він зливається. Характерною є поетапність його появи. Спершу він з’являється на обличчі та шиї (перші елементи спостерігаються за вухами та на переніссі), потім на тулубі, а опісля на кінцівках. Цей період триває 3-4 дні. Поступово висип починає згасати і зникати у тому ж порядку, що і з’являвся. На його місці залишається пігментація, згодом починається висівкоподібне лущення. Разом зі зникненням висипу температура тіла також нормалізується і стан хворого швидко покращується.

Однак радіти ще зарано. Адже чи не найбільша небезпека хвороби може чатувати попереду. У період реконвалесценції сильно знижується опірність організму, внаслідок чого на етапі одужання часто виникають ускладнення.

Ускладнення

Найбільш небезпечні і поширені ускладнення, до яких може призвести кір: пневмонія, порушення зору (іноді повна його втрата), отит, ларингіт, енцефаліт (запалення головного мозку), стоматит, поліневрит (множинне ураження нервових волокон) тощо. Крім того, через збій в роботі імунної системи людина ще щонайменше два місяці (!) залишається надзвичайно вразливою до будь-якої іншої інфекції.

Також після перенесеного захворювання організм дуже ослаблений. Якийсь час може спостерігатись нездужання, відсутність належного апетиту та швидка стомлюваність.

Лікування

Неускладнений кір лікують в домашніх умовах під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби чи розвитку ускладнень хворого госпіталізують до медичного закладу. Передусім госпіталізація може знадобитись дитині. Зокрема терміново слід викликати лікаря, якщо дитина дуже млява, її важко розбудити, має сильний головний біль, висока температура тіла тримається більше тижня, діарея – більше двох тижнів, спостерігається зневоднення організму.